Жує мене журба - спокою нема
То було село, а тепер - ферма
В мене, мов желе, трепетна душа
Мов лимон кисла, від льоду тонша
А лице криве, синє, мов жаба
Трава є - то кайф, а нема - торба
Тільки дав льону, змінив на коноплю
Сиджу - плюю в фонтан, з меду патрон ліплю
То смоктю дюшес, то жую драже
Насиплю в воду сіль, то буде суп уже
Піду куплю кашне не дуже дешеву
Аж то не мій фасон - злякав на крик сову
О-ля-ля! Жує мене журба
О-ля-ля! Мене жує
